Юридична фірма Халас і Партнери - Мінімальна зарплата в будівництві
PL|EN|RU|UA

Юридична фірма Халас і Партнери - Мінімальна зарплата в будівництві

У Німеччині, в будівельній галузі застосовуються, встановлені законом, ставки мінімальної заробітної плати. Це гарантує працівникам певний рівень мінімальної заробітної плати, виплати якого роботодавець зобов’язаний дотримуватись.

Дотримання виплати мінімальної заробітної плати стосується працівників, найнятих як німецькими, так іноземними роботодавцями, якщо будівельні роботи ведуться на території Німеччини. Це рішення є особливо корисним для робітників, направлених польськими фірмами до Німеччини, так як ставки заробітної плати в Німеччині вищі, ніж у Польщі.

У Берліні і на території західних земель розрізняють дві групи мінімальної заробітної плати (“Mindestlohngruppe”). Але на території східних федеральних територій такого розподілу не існує з 2009 року, – діє тільки одна мінімальна заробітна плата першої групи.

В даний час погодинна ставка мінімальної заробітної плати на західних територіях становить для першої групи 11,15 євро , для другої групи 14,20 євро, на східних територіях – 10,75 євро, а в Берліні для першої групи – 11,15 євро, а для другої групи – 14,05 євро. З січня 2017 року ставка мінімальної заробітної плати для першої групи збільшиться до 11,30 євро і буде діяти на всій території Німеччини, без розрізнення між землями.

Перша група заробітної плати виплачується робітникам і операторам машин. До їхніх трудових обов’язків належать прості будівельні та монтажні роботи, а також прості роботи, пов’язані з обслуговуванням і зберіганням будівельного обладнання. Це дії низького рівня складності, виконання яких залежить від інструкцій керівництва.

До другої групи працівників, які отримують більш високу заробітну плату, належать кваліфіковані робітники, механіки і водії. Вони виконують роботу, яка відповідає їхній кваліфікації відповідно до інструкцій. Такі особи повинні мати право на виконання будівельних робіт першого рівня, підтверджену кваліфікацію маляра, лакерувальника, спеціаліста з ландшафтного дизайну, столяра/тесляра, підтверджену кваліфікацію, що не застосовується в будівельній сфері, право обслуговування будівельних машин, або інше подібне право чи кваліфікацію.

Незважаючи на те, що такі чинники, як освіта, навички або знання впливають на оцінку того, до якої групи заробітної плати слід кваліфікувати даного працівника, найбільше значення має фактичний обсяг виконуваних завдань. Наприклад, якщо працівник має право виконання будівельних робіт першого рівня, , а займається лише роботами з наведення порядку, то він не може

вимагати мінімальної заробітної плати, належної для працівників другої групи. Бувають також ситуації, коли навпаки працівник не в змозі підтвердити дипломом свою кваліфікацію, але на практиці йому було доручено обов’язки, які призначають кваліфікованим працівникам. В такій ситуації вважається, що працівник набув відповідні уміння і навички, і має

можливість претендувати на вищу ставку мінімальної заробітної плати.

Іноді, вирішальне значення має договір з роботодавцем. Рішення про віднесення працівника до даної групи може бути прийнято на підставі самої лише назви посади, , використаної в трудовому договорі. Навіть термін “будівельник” може вказувати на кваліфікацію другої групи заробітної плати. Отже, надзвичайно важливо використовувати термінологію, яка відповідає певній групі.

Віднесення до даної групи впливає на розмір мінімальної заробітної плати. Тому треба визначати її дуже ретельно, щоб працівник отримував винагороду, яка належить йому за законом.

Автори: Оскар Гостомскі, адвокат і Патриція Ярановська ,магістр права.
Юридична фірма «Dr. Köhler und Partner» в Берліні , котра співпрацює з Канцелярією «Халас і Партнери».

statuetka-luksusowa-marka-roku-poswiata